Насіння сосни італійської

Сосна італійська, або пінія / Pinus pinea - дерево родини соснових, у природі зустрічається на Середземноморському узбережжі від Піренейського півострова до Малої Азії. Висота — 20–30 метрів, тривалість життя — до 500 років. Крона густа, темно-зелена, зонтикоподібна, компактна, у старих дерев — з горизонтально розпростертими гілками. Хвоя зібрана в пучки по дві, довжиною 10–15 см, вузька, щільна, зелена протягом усього року, іноді з сизим відтінком.

Декоративне та історичне значення 

Це дуже гарне дерево використовувалося як декоративна рослина ще етрусками. І сьогодні воно широко застосовується в озелененні. Добре підходить для мистецтва бонсай. Шишки зазвичай поодинокі або по 2–3, довжиною 8–15 см, яйцеподібні або майже кулясті. Насіння дозріває на третій рік у жовтні, але шишки розкриваються лише наступної весни. Після висипання насіння шишки ще 2–3 роки залишаються на гілках.

Насіння та врожайність

Насіння видовжено-яйцеподібне, темно-коричневе, іноді зі світлими плямами, з трьома реберцями. Довжина — 15–17 мм, ширина — 8–9 мм. Має товсту оболонку та коротке вузьке крильце. Насіння їстівне й найбільше серед усіх сосен — у 3–4 рази більше за звичні «кедрові горішки». В одному кілограмі — близько 1500 штук. Урожайність висока: 3–8 тонн з гектара. В Італії їх називають «пінеолі».

Умови вирощування

Пінія світлолюбна, посухостійка, невибаглива до ґрунтів. Росте на сухих вапнякових ґрунтах і морських пісках, хоча надає перевагу свіжим пухким ґрунтам. Не переносить надмірного зволоження. Витримує морози до -18°C, стійка до вітру.

Культивація та використання

Насіння проростає без передпосівної підготовки. Це цінне декоративне та горіхоплідне дерево. Насіння широко використовується в кондитерській промисловості. Вирощується на Південному березі Криму та на Кавказі. Цікавий факт: Піноккіо (відомий нам як Буратіно) був зроблений із пінієвого поліна. Авіценна використовував відвари кори пінії як ліки.

Пророщування та розмноження кедрових сосен

Схожість насіння хвойних зберігається до 4 років. Після посіву насіння злегка присипають ґрунтом. Проростає воно в рік посіву або наступного року, рідше — на третій. Молоді сходи слід затінювати й поливати. На другий рік розвивається лише верхівковий пагін, на третій — перший ярус бічних пагонів. Крона формується до 5–7 років, а до 15–25 років дерево вкрите гілками майже до землі. У 20–30 років нижні гілки відмирають, і крона набуває яйцеподібної форми.

Вегетативне розмноження

Застосовується у спеціалізованих господарствах (лісонасіннєві плантації, кедрові сади) шляхом щеплення (кедр на кедр), живцювання або комбінації методів (щеплення в кореневу шийку з подальшим укоріненням). Кедрові сосни переважно розмножуються насінням, хоча деякі види (наприклад, кедровий стланик) здатні утворювати додаткові корені, що дозволяє вегетативне розмноження.

Заготівля та стратифікація насіння

Насіння кедра заготовляють із середини серпня до середини листопада. Якщо шишки не встигають дозріти, їх збирають навесні. Існує два основні способи збору: підйом у крону та «оббивання». У припоселкових насадженнях підйом у жіночий ярус дерева не складний, а в високогірних лісах Саяно-Алтаю працюють спеціальні «лазальщики», які збирають шишки з дерев заввишки 30–38 м.

Насіння сибірського та європейського кедра стратифікують при температурі від -4 до +3°C протягом 3–5 місяців. У корейського кедра стратифікація проходить у два етапи: 3 місяці при 18–20°C, потім 2–3 місяці при -2 до +4°C.

Стратифікацію проводять у льодовиках, траншеях, під снігом, у підвалах або холодильниках. Насіння змішують із 2–3-кратним об’ємом стерильного субстрату (пісок, тирса, торф, мох). Вологість насіння — 20–40%, субстрату — мінімальна польова вологість. Потрібен дренаж і захист від гризунів.

Зберігання та посів

Для збереження життєздатності насіння його можна зберігати до 2,5 років у глибоких траншеях (2,5 м), де підтримується низька температура й вологість. Для прискорення проростання та зменшення втрат від гризунів навесні висівають злегка наклюнуте насіння. Норма висіву — 120–140 штук на погонний метр на глибину 3–4 см. Захист від птахів — шар тирси (3–4 см) і дрібна сітка над грядами. Найперспективніше — вирощування в закритому ґрунті (холодні теплиці з поліетиленовим покриттям), що скорочує терміни отримання стандартних сіянців у 1,5–2 рази. Технологія вирощування сіянців кедра така ж, як і для інших хвойних: затінення, полив, захист від вилягання, розпушування, прополювання.