Насіння ожини безшипної «Торнфрі»

Ожина безшипна «Торнфрі» - відома вже дуже давно. Ожина Торнфрі була виведена в 60-ті роки минулого століття в США, сорт користується великим попитом у промисловому виробництві та серед садівників. Комерційний успіх рослини пояснюється великою кількістю переваг, серед яких: відсутність шипів, великий розмір плода, врожайність, приємний смак, висока стійкість до хвороб та шкідників, гарне цвітіння. Недолік лише один – у період повної зрілості Торнфрі стає надто м'якою.

Ожин Торнфрі потребує укриття в умовах середньої смуги, але навіть без дотримання цієї умови рослина може не підмерзати.

В одній кисті може налічуватися 30 ягід, що для ожини дуже багато. Ягідні кисті під вагою ягід можуть звисати до землі, якщо прищипка попереднього року зроблена довга. Кущ швидко розмножується укоріненням верхівок, або нащадками, якщо їхня поява викликана штучно.

Восени після періоду плодоношення дворічні пагони відмирають, замість них у кожної рослини з'являється кілька кореневих нащадків і пагонів заміщення. У такий спосіб продовжується існування рослини.

АГРОТЕХНІКА

Ожина здатна рости на різних типах ґрунтів, проте на якості та кількості врожаю благотворно позначається наявність у ґрунті гумусу. Бажано вибрати ділянку з водо- та повітропроникним легким ґрунтом зі слабокислим (5,5 – 6,0) pH з рівнем залягання підземних вод не ближче 1,5 м від поверхні.

Перезволоження ожина не виносить. Для рослини необхідна опора, тому садити її слід біля шпалери або огорожі. Через недостатню морозостійкість пагони на зиму слід класти на землю і вкривати мульчою.

Відстань між кущами має бути близько 1,5 – 2 м. У яму перед посадкою вносять відро компосту або перегною, 70 г калійної солі та 120-140 г суперфосфату.

Урожай ожина утворює на торішніх пагонах, як і малина. Тому однорічні пагони після досягнення довжини 1,5 м укорочують. Це стимулює утворення бічних пагонів і, як наслідок, підвищує врожайність. Пагони, що відплодоносили, восени вирізають.

Ожина виносить із ґрунту під час плодоношення чимало поживних речовин, тому бажано його регулярно підгодовувати. На початку сезону можна зробити сечовину. Найбільш вимогливі рослини під час цвітіння та формування зав'язей. У цей час їх можна годувати золою, калійною сіллю.

Коли зав'язь сформується, слід провести позакореневе підживлення настоєм золи або комплексним мінеральним добривом прямо по листі. Під перекопування вносимо перегній та суперфосфат.