Вирощувати томати високорослих сортів і гібридів у відкритому ґрунті без підв’язування можна, але складно – розумніше висаджувати їх у теплицю та підв’язувати вертикально. З пагонів, що лежать на землі, навряд чи вдасться зібрати багатий і здоровий урожай. Та й низькорослим кущам часто потрібна опора.
Підв’язування томатів – важливий агротехнічний прийом, який допомагає зберегти здоров’я рослин і досягти рясного врожаю. Багато початківців-городників, однак, стикаються з труднощами та припускаються помилок під час підв’язування кущів, адже потрібно правильно вибрати спосіб і опору, а цей вибір залежить від сортових особливостей томатів і місця вирощування – теплиця чи відкритий ґрунт.
Навіщо підв’язувати томати
Ймовірно, ви помічали, що томати цілком здатні розвиватися і без опори – розстеляючись суцільною плантацією по землі. Проте більшість городників усе ж віддають перевагу підв’язуванню, адже ця процедура має вагомі переваги.
По-перше, піднімаючи листя та плоди вище, ми значно зменшуємо ризик ураження грибковими інфекціями – і завдяки вільній циркуляції повітря навколо кущів, і просто через віддаленість від ґрунту, де мешкають збудники хвороб.
Підв’язані томати отримують більше сонячного світла, що позитивно впливає на їхній ріст і плодоношення – плоди краще наливаються та швидше достигають.
Ще одна перевага – спрощення догляду. Підв’язані вертикально рослини значно зручніше пасинкувати, а також поливати й підживлювати, оскільки простір стає більш оглядовим. До того ж краще видно достиглі плоди, що дозволяє вчасно збирати врожай.
Підв’язування рекомендоване томатам усіх сортів, оскільки під вагою важких китиць і великих плодів гілки часто ламаються. Особливої уваги потребують індетермінантні рослини, які характеризуються необмеженим ростом. Їх необхідно підв’язувати обов’язково, адже без опори кущі просто впадуть на землю, переплетуться між собою або навіть зламаються.
Коли потрібно підв’язувати томати
Підв’язувати томати рекомендується відразу після висаджування в теплицю чи на грядку або протягом перших двох тижнів (після зняття укривного матеріалу, якщо його використовували для захисту від холоду). Важливо дати рослинам час на адаптацію, але встигнути до того, як стебло перейде в активну фазу росту та почне хилитися до землі під власною вагою.
Дуже важливий нюанс: не варто поливати томати безпосередньо перед підв’язуванням. У цей момент рослини мають бути трохи прив’ялими та гнучкими – так із ними простіше й безпечніше працювати. Якщо кущ буде насичений вологою, пагони стануть більш ламкими, і їх буде легше випадково пошкодити. Перш ніж приступати до підв’язування, також слід видалити пасинки.
Вибір опори та способу підв’язування томатів
Вибір опори для томатів залежить від особливостей сорту. Детермінантні томати, які відрізняються компактним ростом і одночасним плодоношенням, не потребують надто високих конструкцій – для них достатньо опори заввишки близько 0,8-1 м. Індетермінантні помідори, які продовжують рости та плодоносити протягом усього сезону, потребують більш надійної підтримки: оптимальна висота конструкції для них становить приблизно 1,5-2 м.
Щоб точно визначити, до якої групи належать томати на ваших грядках, уважно вивчіть інформацію на упаковці насіння. Після цього буде простіше підібрати відповідний спосіб підв’язування та зрозуміти, як правильно закріпити рослини.
Фіксація томатних кущів до одиночної опори
Одиночна опора є найпростішим способом підв’язування томатів, який не потребує великих витрат часу та коштів. Такий метод особливо добре підходить для рослин детермінантних сортів, а також для карликових томатів, що вирощуються в контейнерах.
Для реалізації цього способу використовують різні матеріали – деякі можна придбати готовими (наприклад, металеві Т-подібні опори або кілки в пластиковому покритті), інші часто знаходяться в господарстві (це можуть бути дерев’яні бруски, що залишилися після будівництва, або обрізки великих гілок плодових дерев).
Бажано використовувати як опори кілки або бруски, висота яких перевищує висоту томатних кущів щонайменше на 20-25 см, – тоді в міру розвитку рослин буде можливість підв’язати їхні верхівки.
Опору розміщують приблизно за 10 см від основи куща, заглиблюючи її в ґрунт на 30 см. Якщо ґрунт достатньо пухкий, кілок варто вбити глибше, щоб він не хитався та надійно утримував рослину. У міру росту томата стебло поступово підв’язують до кілка через кожні 15-30 см. Для фіксації можна використовувати шпагат, джутову мотузку або м’які смужки еластичної тканини – такі матеріали не травмують стебло рослини.
Підв’язування томатів до шпалери
Цей метод передбачає спорудження досить складної конструкції, однак він зарекомендував себе як найнадійніший спосіб підв’язування високорослих помідорів. У ролі шпалери може виступати конструкція з опорних кілків із натягнутими між ними мотузками або готова сітка. Крім того, рослини можна підв’язувати до верхньої горизонтальної перекладини теплиці, перекинувши через неї мотузки та зав’язавши навколо стебел вільною петлею.
Щоб облаштувати горизонтальну шпалеру, вздовж усієї грядки в землю встановлюють опорні елементи – наприклад, металеві прути, довгі дерев’яні кілки або бруски. Потім між ними в кілька «ярусів» з інтервалом 25-30 см натягують шпагат, дріт або закріплюють довгі прути. У міру росту стебла томатів пропускають між утвореними горизонтальними рядами, а під час формування куща у 2-3 стебла бічні пагони також акуратно вплітають між ними – так рослина отримує всебічну підтримку.
Іноді як шпалери використовують двометрові сітки, які розміщують між рядами помідорів. Закріпити сітку можна різними способами: наприклад, прив’язати до бокових опор, установлених по краях грядки, або натягнути між верхньою перекладиною теплиці та металевими скобами, закріпленими в ґрунті. Стебла томатів підв’язують до сітки шпагатом, мотузкою, трикотажною ниткою або фіксують пластиковими кліпсами.
Головна перевага такої конструкції – її гнучкість у використанні. У міру розвитку кущів їх можна без труднощів відв’язати від одного рівня сітки та перенести кріплення вище, адаптуючи опору до поточних розмірів рослини. Крім того, цей метод позбавляє необхідності встановлювати окремі кілки для кожного куща – одна сітка здатна підтримувати одразу кілька рослин, що суттєво економить сили та матеріали.
Встановлення дротяного каркаса для томатів
Циліндричний каркас із дроту найкраще підходить для підв’язування детермінантних томатів – зазвичай такі рослини відрізняються компактністю та густим листям. Для індетермінантних рослин потрібні вищі та стійкіші конструкції, здатні витримати їхній швидкий ріст і значну вагу.
У магазинах можна знайти готові варіанти дротяних каркасів (кущотримачів). Щоправда, бюджетні моделі іноді не справляються з навантаженням і прогинаються під вагою розрослих кущів. Тому бажано або купувати дорожчі, але надійні опори з товстого дроту, або виготовляти їх самостійно з підручних матеріалів. Водночас варто розуміти, що обидва варіанти можуть виявитися витратними при вирощуванні великої кількості томатів.
Встановлювати кущотримач найкраще відразу після посадки: його можна вбити безпосередньо в ґрунт або зафіксувати за допомогою наземних кілків. У міру росту томата пагони акуратно підв’язують до каркаса так, щоб кущ залишався всередині конструкції – це допомагає підтримувати правильну форму рослини та полегшує догляд за нею.
Особливої уваги потребує вирощування томатів на вітряних ділянках, а також використання цього методу для індетермінантних сортів. У таких випадках для додаткової надійності рекомендується встановити всередині каркаса кілька опорних кілків. Вони підтримуватимуть обважнілі верхівки рослин у вертикальному положенні та запобігатимуть перекиданню конструкції.
Без підв’язування можна вирощувати хіба що найнижчі супердетермінантні та штамбові сорти томатів. Як правило, вони мають товсте міцне стебло, здатне витримати кілька сформованих китиць, і такі кущі навіть не потребують пасинкування. А ось томати всіх інших сортів (навіть детермінантних) варто забезпечити додатковою підтримкою для здорового росту та рясного плодоношення.