Насіння глауціуму жовтого «Геліос»

Глауціум жовтий «Геліос», мачок жовтий або мак вороній / Glaucium flavum Crantz – застосування цієї рослини в народній медицині досягає давності. Траву глауціуму використовують як сечогінний, а також як відхаркувальний, заспокійливий та протидіабетичний засіб.

У надземній частині глауціуму жовтого міститься понад 15 алкалоїдів: глауцин, магнофлорин, глауфлорин, протопін, хелірубін та інші. Крім алкалоїдів до хімічного складу сировини входять смоли, слиз, фумарова та діоксималеїнова кислоти та мінеральні солі. Насіння мачка жовтого містить до 35% жирної олії, яка придатна до використання в їжу та для виробництва мила. З сировини виготовляють глауцин гідрохлорид, який використовується як протикашльовий засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів та легень.

Основні показники сорту Геліос за господарсько-цінними ознаками: урожайність сировини на другому році вегетації становить 30,2 ц/га, насіння – 1,54ц/га, вміст суми алкалоїдів у сировині 1,2%.

Загалом сорт протягом року дає два укоси надземної маси. На посівах першого року вегетації перший укос проводять наприкінці липня – на початку серпня, другий наприкінці вересня, на перехідних посівах: перший укіс трави – на початку червня, повторний у серпні. У фазі масового цвітіння відзначається максимальний вміст глауцину та високий вихід суми алкалоїдів з одиниці площі.

Мачок жовтий «Геліос» є середньостиглим, посухостійким, зимостійким та стійким проти уражень хворобами. Вегетаційний період 160 діб. Дворічний цикл розвитку.

Жовтий мачок застосовують при сечокам'яній хворобі, як сечогінний та знеболюючий засіб. Настої та відвари п'ють як заспокійливий, при астенії, підвищеній стомлюваності. Розтерте в кашку свіже листя застосовують як антибактеріальний засіб та анальгетик.