Насіння рамбутану

Рамбутан, також нефеліум / Nephelium lappaceum - тропічний фрукт, назва якого походить від індонезійського rambut - волосся, і перекладається як "волосатий". Плоди його невеликі, завбільшки з волоський горіх. Шкірка у плоду забарвлена в різні відтінки червоного або жовтого, покрита жорсткими волосками довжиною до 5 см. М'якоть, що покриває кісточку (їстівну, але на смак нагадує жолудь), являє собою прозоро-білу драглисту масу, приємного солодкого смаку.

Вживаються плоди переважно у свіжому вигляді чи зацукрованими. Плоди рамбутану багаті на вітамін С, кальцій, фосфор, залізо і нікотинову кислоту. Рамбутан покращує травлення, зовнішній вигляд шкіри. Чи здатний знижувати артеріальний тиск при регулярному вживанні.

Сходи з'являються приблизно за два тижні. Пророслу кісточку потрібно посадити в горщик, наповнений ґрунтовою сумішшю. На дно горщика укладається шар дренажу, зверху засипається живильна земля. Насіння заглиблюється у ґрунт на 2 – 3 см і присипається. Згори горщик потрібно накрити поліетиленом для створення парника і прибрати в тепле місце з великою кількістю сонячного світла.

У міру висихання земляної грудки проводити помірний полив. Сходи з'являться за 4 тижні. Через 2 місяці паросток досягне висоти 3 - 4 см, з'явиться листя. Після того, як рослина зміцніє, можна пересадити їх у більшу ємність. У відкритий ґрунт висаджувати не рекомендується, оскільки температура нижче 10°С зашкодить теплолюбному екзоту. З цієї причини в середніх широтах вирощують рамбутан лише в домашніх умовах або в оранжереї.

У процесі вирощування можна зіткнутися з тим, що спочатку дерево бурхливо росте, а потім різко починає чахнути. Це пояснюється недостатньою вологістю повітря чи світла. Щоб цього уникнути, крону потрібно регулярно обприскувати та стежити за вологістю повітря та ґрунту.

Знаючи, як виростити рамбутан, вже через 5 – 6 років можна отримати смачні, корисні плоди, які, як вважається у Східній Азії, здатні збільшити тривалість життя.