Насіння подорожника індійського «Березотицький»

Подорожник індійський «Березотицький» / Plantago arenaria

Однорічна трав'яниста рослина заввишки 15-30 см; шорстке через короткі волоски. Стебло листяне, гіллясте, прямостояче або розпростерте, в пазухах нижнього листя є укорочені гілочки у вигляді пучка листя. Листя супротивне, вузьколінійне, зазвичай цілокраї, без черешків. Квітки дрібні, непоказні, обох статей, зібрані в густі колосоподібні суцвіття (від кулястих до довгастих), розташовані парасольками на верхівках стебел і гілок. Віночок сухий, плівчастий, білуватий, з чотириразовим відгином.

Плід - двогніздна коробочка, що розкривається кришечкою. Насіння темно-коричневе, блискуче, овальне, на внутрішній стороні борозенчасто втиснуте. Цвіте подорожник у червні-липні. Росте на пісках (на узбіччі путівців і лісових доріг, піщані береги річок, лісові галявини в борах, пустки, пасовища тощо).

Насіння подорожника збирає, зрізуючи верхівки рослин у період плодоношення. Після сушіння їх обмолочують, просіюють через сито. Колір насіння темно-коричневий, смак слизовий, немає запаху. Насіння містить слиз, жирне масло, білкові речовини, їх застосовують як легкий проносний засіб при запорах, а також як обволікаючий засіб при хронічних колітах.

Цілюща дія та застосування:

За допомогою ліків, приготованих з подорожника, лікують багато хвороб людини. Їх використовують при захворюваннях органів черевної порожнини: хвороба Боткіна, запалення тонкого та товстого кишечника, запалення жовчного міхура та різні захворювання нирок. Препаратами подорожника лікують також шкірні захворювання.

При захворюваннях внутрішніх органів, таких як товстий і тонкий кишечник, дуже добре приймати відвар з насіння рослини, як легке проносне. Приймати його слід так: на голодний шлунок по одній столовій ложці щодня. При ранках на стінках органів шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються кровотечею, також дуже добре приймати цей відвар.

При запаленій слизовій ротовій оболонці, око теж можна користуватися відваром з листя подорожника, промиваючи запалені органи.

Соком зі свіжого листя рослини можна збільшувати секреторну діяльність шлунка, але його не можна приймати в тому випадку, якщо у людини шлунковий сік має підвищену кислотність. При онкологічних захворюваннях, зокрема пухлинах, які є злоякісними, свіжий сік із листя подорожника найбільш ефективний у лікуванні, згідно з народною медициною.

Щоб отримати сік вдома, необхідно зрізати листя з частиною черешка, дуже добре промити холодною проточною водою. Потім листям дають підсохнути, обдають окропом, перемелюють у м'ясорубці та видавлюють сік через тканину, складену в кілька разів.

Влітку, коли спекотно, сік буде щільним і тягучим і його потрібно розвести водою 1:1. Приготовлену масу кип'ятять одну – три хвилини. Вживати по одній столовій ложці на голодний шлунок за п'ятнадцять-двадцять хвилин до їжі чотири рази на день.

Радять свіжий сік подорожника змішати навпіл із медом і кип'ятити двадцять хвилин на маленькому вогні. Взяти одну десертну ложку складу і тримаючи в роті потихеньку ковтати зі слиною.

Для того, щоб сік можна було тривалий час використовувати, рекомендується його розбавити спиртом або горілкою. Спиртом: на дві частини соку одна частина спирту. Горілкою однаковою пропорції: один до одного. Слід пити при онкології шлунка, легень та кишечника по одній столовій ложці.