Насіння хвойних поводиться по-різному: деякі швидко і легко проростають одразу ж після посіву, а інші, перебуваючи в спокої, потребують впливу холодом, тобто стратифікації. Цей штучний процес імітує те, що відбувається в природі з насінням після опадання його на землю восени.
Для холодної стратифікації насіння змішують із вологим торфом або піском і витримують у холодильнику за температури +1-4°С протягом 1-6 місяців (залежно від виду). Після цього його можна сіяти або зберігати якийсь час. Якщо ж насіння проросло в холодильнику, його висівають негайно. Щоб сходи не захворіли на патогенні гриби, насіння перед висівом, протягом 2 годин, протруюють у 0,5%-ному розчині марганцевокислого калію.
У ялини, ялиці, модрини, сосни з дрібним насінням (типу сосни звичайної), туї, кипарисовика насіння може проростати без стратифікації. Але вплив холодом протягом місяця покращує його схожість. Кедрові сосни висівають восени або стратифікують 4-6 місяців. А ось ялівці та тис вимагають двоетапної стратифікації. Спочатку їхнє насіння хвойних змішують із вологим піском і 2-4 місяці тримають у теплому (15-2Q-C) провітрюваному приміщенні. Потім переносять у холодильник (нижній його відсік) на 2-3 місяці. Так відбувається імітація літа і зими. Можна просто посіяти насіння і почекати 2-3 роки. Надійно, і ніяких особливих зусиль докладати не треба. Єдина небезпека в цьому випадку - миші, які можуть повністю знищити посіви.
Сходи у хвойних дрібні й ніжні, погано витримують перегрів і висихання ґрунту, сухе повітря і сильний вітер. Тому їх краще вирощувати в півтіні, де ґрунт і повітря зберігають більше вологи, ніж на відкритому місці. Більш стійкі сосна та модрина. Взагалі, для всіх сходів хвойних ідеальним місцем буде теплиця, схована від палючого полуденного сонця в затінку дерев або будівель. Якщо ж простір відкритий, то доведеться посіви притіняти з південного боку за допомогою щитів.
Трави бур'янисті, як відомо, завжди випереджають у рості культурні посіви. Не винятком будуть і сходи всіх видів хвойних. Тому починати підготовку ґрунту треба з великої прополки: глибокого перекопування ґрунту або оброблення гербіцидами, наприклад, раундапом чи лонтрелом. Завдяки цьому буде знищено як багаторічні кореневища, так і насіння більшості бур'янів.
Для вирощування сіянців хвойних краще підходить супіщаний, багатий органікою ґрунт. Він швидше прогрівається навесні, непогано утримує воду і дає сходам усі елементи мінерального живлення. Середні і важкі суглинки навесні повільно висихають і прогріваються, швидко ущільнюються і запливають після поливу або дощів, утворюючи кірку, через що коріння не може повноцінно "дихати".
І все ж, природний ґрунт не надто хороший для проростання насіння і розвитку сіянців хвойних рослин. Для цих цілей набагато краще підходить сфагновий торф або тирса, заправлені комплексними добривами. Важливо, щоб рН субстрату була 5-6. Ще найпростіше для посіву використовувати готовий до застосування торф'яний субстрат. Він уже має оптимальну кислотність і заправлений добривами. Тут сходи ялини, сосни, туї, модрини та інших хвойних у субстраті з'являються навесні раніше, ніж із ґрунту. Та й схожість насіння тут також набагато вища. Адже торф дуже пухкий, добре прогрівається, легко вбирає вологу і пропускає повітря. Він стерильний - не містить хвороботворних грибів і бактерій. Але ж саме через них гине величезна кількість сходів хвойних (іноді й усі 100%), посіяних у звичайний ґрунт. З досвіду лісівників можна сказати, що висота однорічних сіянців на торф'яному субстраті більша, ніж на мінеральному ґрунті в середньому на 55%, дворічних - на 48%.
Масові посіви роблять рядками на грядки, а при невеликій кількості насіння - в горщики. Поверхню ґрунту (так зване ложе) вирівнюють і злегка ущільнюють дерев'яним бруском. Насіння рівномірно розподіляють по дну рядка так, щоб відстань між ними дорівнювала приблизно 1 см. Дрібне насіння, таке як у ялини, ялиці, модрини, сосни звичайної та інших видів, сіють на глибину 0,5-1 см. "Кедрові горішки" - на глибину 2-3 см. Керуються таким правилом: глибина загортання має дорівнювати 4-5-кратній товщині насінини. Посіви присипають піском, що полегшить вихід назовні дрібних і ніжних паростків, запобігатиме утворенню кірки і росту мохів. Сходи з'являються зазвичай через 2-4 тижні після посіву. Паростки вимагають до себе особливої уваги і ретельного догляду.
Посіви поливають, розпушують і прополюють. Поливають рано вранці і ввечері, а потім розпушують. Коріння у сходів дуже слабкі, а отже, потребують регулярного зволоження.
Підгодовують сіянці легкорозчинними мінеральними добривами. Перший раз - приблизно через тиждень після проростання основної маси насіння і скидання порожніх насіннєвих оболонок з проростків. Наступні підживлення - через кожні 2 тижні.
Щоб підготувати молоді рослини до зими, в серпні-початку вересня їм дають осіннє добриво, що не містить азоту, - монофосфат калію, попіл та інше.
Як тільки виявляться рослини з грибними інфекціями, всі сходи обприскують розчином фундазолу або інших фунгіцидів. Хворі сходи видаляють. На одному місці сіянці більшості хвойних вирощують до розміру 20-30 см зазвичай протягом 2-3 років. Після цього їх висаджують на постійне місце або розсаджують і дорощують до потрібного розміру.
