Насіння вігни японської «Адзукі»

Адзукі або квасоля кутаста, вігна промениста / Vigna angularis - це однорічна кущова рослина висотою до 0,5 метра. Широко поширене у Східній Азії та Гімалаях. Культивувалася в Китаї, Кореї та Японії. Квітки лимонно-жовті, зібрані в короткі китиці. Стрючки висячі, неопушені. Боби 5-6 мм у діаметрі з однорідним червоним забарвленням з білим рубчиком.

Перед посівом необхідно обов'язкове замочування насіння протягом 2-3 діб із щоденною заміною води. Решта техніки вирощування не відрізняється від вирощування інших бобових.

Письмові згадки про квасолю Адзукі зустрічаються у стародавніх священних книгах «Кодзіки» та «Ніоншоки», що говорить про важливість цього продукту в побуті японського народу. Адзукі була привезена в Японію з Китаю близько 1000 років тому і зараз є однією з культур, що найбільш вирощуються і найбільш вивчаються в Японії.

Погляди вчених походження цього виду розходяться. Одні впевнені, що Адзукі існує лише у культурному вигляді, і центр її походження невідомий. Інші вважають диким предком цієї квасолі підвид Адзукі Vigna angularis var. nipponensis. Раніше її відносили до роду Квасоля, але в 1970 Verdcourt запропонував виділити такі рослини, як Адзукі і маш, в окремий рід. Назва "Адзукі" - це транслітерація японської назви квасолі.

Адзуки не потребує попереднього замочування. Адзукі має солодкуватий «кондитерський» аромат, приємний ніжний смак. На сході її, головним чином, використовують для приготування солодощів (анмітсу, тайяки, дайфуку), змішуючи в різних пропорціях з цукром, водою, крохмалем, рослинними камедями та ін. пасти, прикрашені злегка підсоленим листям сакури.

Солодка паста з адзуки називається "ан", вона є універсальним наповнювачем тістечок, вафель, кексів, пряників. Крім Адзукі для приготування такої пасти можуть використовуватися й інші бобові, але ан з Адзукі – найвиграшніший варіант завдяки її насиченому червоному кольору, солодкому аромату та характерній зернистій структурі.

Бобова паста широко використовується і в китайській кухні – у солодких стравах тангуян, зонгзі, місячних пряниках, баозі та навіть у морозиві. У багатьох китайських ресторанчиках подають «солодкий суп із червоної квасолі», до його складу входить Адзукі, зварена з цукром, насіння лотоса, цукати. У Сомалі Адзукі з вершковим маслом та цукром – основа для популярної страви камбууло. А ще Адзукі пророщують та варять для отримання гарячого напою, схожого на чай.

Квасоля Адзукі – одна з найпопулярніших бобових культур у Японії. Оскільки вона має унікальний для бобових солодкуватий смак і аромат, на Сході з неї готують солодку червону бобову пасту, начинки для випічки, десерти, солодкі супи. У Північній Америці та Європі Адзукі люблять за відносно короткий час приготування (її не потрібно замочувати і вона вариться близько 40 хвилин). Адзуки також можна пророщувати та використовувати для приготування вітамінних салатів.